Ризик дефіциту вітаміну С

Щоб організм міг нормально боротися з вірусами, будував колаген, мав міцні судини й нормально засвоював залізо, йому постійно потрібен вітамін C (всім відома аскорбінова кислота). Сам по собі він не виробляється, тому вся надія лише на те, що ми щодня кладемо на тарілку – свіжі овочі, фрукти та ягоди.

Але справа не лише в тому, скільки таких джерел аскорбінової кислоти ви маєте в раціоні. Головне – як саме вона засвоюється, чи затримується всередині та чи доходить до самих клітин. А тут уже вмикаються наші індивідуальні особливості, зокрема генетика.

Оцінка ризику дефіциту вітаміну C

Відповідайте «Так» або «Ні».

Харчування та спосіб життя:

1. Чи рідко Ви їсте свіжі овочі, фрукти, ягоди або зелень?

2. Чи складається Ваш раціон переважно з термічно оброблених або рафінованих продуктів?

3. Чи дотримуєтеся обмежувальної дієти з невеликою кількістю рослинної їжі?

4. Чи маєте інтенсивні фізичні навантаження, хронічний стрес або недостатньо відпочиваєте?

Які зміни самопочуття Ви помічаєте:

1. Чи часто відчуваєте втому або повільніше відновлюєтеся після навантажень?

2. Чи легко у Вас з’являються синці?

3. Чи помічаєте кровоточивість або підвищену чутливість ясен?

4. Чи повільніше загоюються подряпини та інші пошкодження шкіри?

Кілька «так» у тесті – це точно не діагноз але сигнал про те, що ризик дефіциту С є і варто звернутися до фахівців. Це привід спокійно перевірити, чи все гаразд із вашим харчуванням, звичками, вітамінним балансом та загальним станом.

Як генетика впливає на ризик дефіциту вітаміну C?

Щоб ця кислота справді працювала на користь тіла, мало просто спожити її всередину організму – вона має нормально всмоктатися в кишечнику, розподілитися в організмі та дойти до кожної клітини. А от наскільки добре все це вдається, багато в чому закладено в нашій генетиці:

• всмоктування вітаміну C у кишечнику;

• його повторне поглинання в нирках;

• здатність організму утримувати аскорбінову кислоту;

• транспортування вітаміну C до імунних клітин, мозку, легень та інших тканин;

• швидкість виснаження його запасів під час стресу, запалення або фізичних навантажень.

Саме тому двоє людей можуть споживати абсолютно однакову кількість овочів і фруктів, але мати геть різну клітинну доступність нутрієнта.

Які гени визначають, чи вистачає вітаміну C?

Ген SLC23A1 задає програму для створення білків-«кур'єрів», завдяки яким аскорбінова кислота нормально засвоюється в шлунково-кишковому тракті, а нирки залишають її в крові, а не виводять з нашої сечею.

Люди з певними генетичними варіантами SLC23A1 можуть:

• менш ефективно засвоювати вітамін C із їжі;

• швидше втрачати його із сечею;

• мати нижчу концентрацію аскорбінової кислоти в крові;

• швидше виснажувати запаси вітаміну C під час стресу або інфекцій;

• потребувати регулярнішого надходження продуктів, багатих на цей елемент.

SLC23A2 – ген доставки вітаміну C до клітин відповідає за те, щоб вітамін C доставлявся туди, де він найбільше потрібен – безпосередньо до клітин мозку, легень, імунітету та інших тканин.

Носії певних варіантів SLC23A2 можуть зіштовхнутися з тим, що організм буде:

• менш ефективно доставляти вітамін C до тканин;

• мати слабший антиоксидантний захист клітин;

• повільніше відновлюватися після запальних процесів;

• більш схильними до втоми при дефіциті аскорбінової кислоти;

• частіше страждати від крихкості капілярів і появи синців при вираженому браку речовини.

Коли ми говоримо про глибоку перевірку на схильність до дефіциту вітаміну С, ДНК-аналіз якраз і показує суть: не стільки те, що ви їсте, скільки те, наскільки ефективно ваш організм тримає ці запаси та як швидко їх витрачає.

Високий та низький генетичний ризик дефіциту вітаміну C

Люди з нижчим генетичним ризиком зазвичай:

• ефективніше засвоюють аскорбінову кислоту з їжі;

• краще утримують її всередині;

• ефективно транспортують вітамін C в організмі до кожної клітини;

• повільніше витрачають внутрішні резерви під час стандартних навантажень;

• легко підтримують стабільний вітамінний баланс за умови різноманітного меню.

Люди з вищим генетичним ризиком можуть помічати, що:

• знижується загальна клітинна доступність вітаміну C навіть якщо харчування якісне;

• швидше виснажуються запаси аскорбінової кислоти на тлі стресу, інфекцій або тренувань;

• частіше дається взнаки втома і сповільнюється відновлення;

• зростає схильність до нездорового кольору та ламкості судин;

• шкіра загоюється довше, а ясна стають чутливішими;

• страждає антиоксидантний захист тканин;

• складніше засвоюється залізо з рослинних продуктів через те, що раціон і вітамін C не повністю збалансовані під індивідуальні потреби.

Підвищений генетичний показник не означає, що проблема вже існує. Він лише сигналізує, що біохімічні процеси проходять інакше, тому перевірити дефіцит вітаміну C та контролювати фактори впливу буде вкрай корисно.

Які продукти містять найбільше вітаміну C?

Головними природними джерелами аскорбінової кислоти справедливо вважаються:

• шипшина;

• чорна смородина;

• солодкий перець;

• броколі та брюссельська капуста;

• ківі;

• полуниця;

• цитрусові;

• петрушка та інша свіжа зелень.

Варто пам'ятати, що вітамін C легко руйнується під дією високих температур або під час тривалого зберігання. Саме тому значну частину фруктів, ягід та овочів бажано споживати свіжими.

Як зрозуміти, чи вистачає вітаміну C?

Звичайна онлайн-самоперевірка корисна для оцінки загальних звичок, але вона не показує реальну концентрацію речовини в тканинах.

Коли потрібна точна оцінка ризику дефіциту вітаміну C, експерт може комплексно проаналізувати:

• показник вітаміну C в плазмі;

• особливості щоденного харчування;

• маркери залізодефіциту, рівня феритину та гемоглобіну;

• індикатори запальних процесів і стресу;

• актуальні скарги та ритм життя.

Не варто самостійно призначати собі надвеликі дози добавок. Будь-які корекції мають базуватися на тому, які має індивідуальні потреби організму конкретна людина.

Як Humess допомагає оцінити генетичний ризик дефіциту вітаміну C?

Сучасні ДНК-панелі Humess Wellness та Humess Complex вивчають варіанти генів, що відповідають за засвоєння, утримання та транспортування аскорбінової кислоти.

Отримані результати тесту на дефіцит С дає змогу чітко зрозуміти:

• власну генетичну схильність;

• швидкість всмоктування нутрієнта в кишечнику;

• здатність організму утримувати сполуку;

• нюанси доставки аскорбату до клітин;

• критичні точки виснаження запасів під час навантажень.

Спираючись на ці дані, фахівець може розробити персоналізоване харчування, підібрати правильні харчові джерела або порадити лабораторні аналізи.

Генетичний зріз показує незмінну внутрішню схильність, тоді як поточні лабораторні тести відображають ситуацію на сьогодні. Їх поєднання і є найкращим фундаментом для профілактики.

Дефіцити та генетика: у чому зв’язок

На те, чи з'явиться у вас дефіцит вітаміну C, впливає не лише тарілка зі шпинатом чи цитрусовими. Уся справа в генах SLC23A1 та SLC23A2 – саме вони командують тим, як тіло всмоктує, розносить і тримає цю аскорбінку.

Навіть якщо двоє людей харчуються абсолютно однаково, їхній організм може витрачати та втрачати вітамін зовсім по-різному. Тому ДНК-тести від Humess чудово допомагають розібратися з цим завчасно й підібрати для себе ідеальну стратегію профілактики.