Про мікробіом сьогодні говорять багато. Але більшість людей сприймають його як щось зовнішнє — набір бактерій, який можна «виправити» пробіотиками. Насправді мікробіом — це система взаємодії. І частина цієї взаємодії визначається генетично.
Ми не народжуємося з конкретним набором бактерій. Але ми народжуємося з певними механізмами регуляції травлення, імунної відповіді та запалення. Саме вони створюють умови, у яких мікробіом формуватиметься протягом життя. Розуміння цих особливостей дозволяє діяти точніше, ніж просто «приймати пробіотики».
Мікробіом — це не лише бактерії, це середовище
Кишкові бактерії залежать від:
складу жовчі;
швидкості перетравлення білків, жирів і вуглеводів;
стану слизової оболонки кишківника;
інтенсивність і тривалість імунної регуляції;
рівня запальної активності.
У статті про засвоєння білків, жирів і вуглеводів ми вже писали, що різні люди по-різному перетравлюють одні й ті самі продукти https://www.humess.com/blog/yak-heny-vplyvayut-na-zasvoyennya-bilkiv-zhyriv-i-vuhlevodiv/
Саме ці відмінності створюють різні умови для мікробіоти.
Які генетичні фактори впливають на мікробіом?
FUT2 — слизова оболонка тонкого кишківника
Ген FUT2 впливає на синтез глікопротеїнів у слизовій оболонці.
Певні варіанти можуть:
змінювати склад молекул слизової оболонки кишківника.;
впливати на прикріплення бактерій;
формувати різні типи складу мікробіому.
Це означає, що навіть при однаковому раціоні мікробіом у людей може відрізнятися.
MTHFR — регуляція фолатного циклу та рівня гомоцистеїну.
MTHFR бере участь у фолатному циклі та регуляції метилювання.
Порушення цього циклу можуть:
впливати на стан слизової;
змінювати регуляцію запалення;
впливати на взаємодію з мікробними метаболітами.
Мікробіом і метаболізм пов’язані значно глибше, ніж здається.
LCT — переносимість лактози
Ген LCT визначає активність лактази.
Якщо її активність знижена:
лактоза потрапляє до товстого кишківника;
бактерії активно її ферментують;
з’являється здуття, газоутворення, дискомфорт.
Тобто реакція на молочні продукти — це приклад того, як генетика впливає на мікробіом через травлення.
Що показує ДНК-тест Humess у цьому контексті?
Генетичний звіт дозволяє оцінити:
Напрям аналізу | Що це означає? |
|---|---|
Ферментативна активність | Як ефективно перетравлюються продукти |
Запальна регуляція | Наскільки активно організм реагує на мікробні сигнали |
Метаболізм фолатів | Підтримка слизової оболонки |
Переносимість лактози | Індивідуальна реакція на молочні продукти |
Ліпідний обмін | Вплив жовчних кислот на мікробне середовище |
Це дозволяє зрозуміти, у яких умовах формується ваш мікробіом.
Чому це важливо знати?
Багато людей роками експериментують із харчуванням: змінюють дієти, виключають продукти, додають добавки, пробіотики чи ферменти. Часто ефект є, але нестабільний. Сьогодні краще, завтра знову з’являється дискомфорт. І без розуміння власних генетичних особливостей це виглядає як хаос.
Коли людина знає свої генетичні особливості, вона починає бачити причинно-наслідкові зв’язки. Стає зрозуміло, чому певні продукти викликають здуття або втому, чому реакція на молочні чи жирні страви відрізняється від реакції інших людей. З’являється розуміння, що мікробіом може змінюватися не лише через їжу, а й через стрес або недосип — адже ці фактори впливають на запальну та гормональну регуляцію.
У такому випадку симптоми перестають сприйматися як «збій» організму. Вони стають сигналами системи, яка працює за певними вродженими механізмами. І замість постійних експериментів людина отримує можливість будувати персоналізовану стратегію — без крайнощів, але з розумінням того, як саме її організм взаємодіє з мікробіомом.
Чому універсальні рекомендації не завжди працюють?
«Їжте більше клітковини» або «приймайте пробіотики» — корисні поради. Але вони не враховують:
швидкість ферментативного розщеплення;
запальну чутливість;
індивідуальну регуляцію слизової;
особливості обміну поживних речовин.
Саме тому одна й та сама стратегія може давати різні результати.
Підсумок
Мікробіом — це динамічна система, яка формується на перетині генетики, харчування і способу життя.
ДНК не визначає бактерії напряму, але визначає умови, в яких вони розвиваються.
Розуміння генетичних особливостей дозволяє перейти від експериментів до стратегії — і будувати раціон та режим на основі власних регуляторних механізмів.
Оформіть заявку на сайті Humess, щоб придбати ДНК-тестування та отримати персональну інтерпретацію генетичних особливостей, які впливають на взаємодію організму з мікробіомом.
Використана література
Turpin W., et al. (2016).
Association of host genome with intestinal microbial composition in a large healthy cohort.
Nature Genetics, 48, 1413–1417.
https://www.nature.com/articles/ng.3693Kurilshikov A., et al. (2021).
Large-scale association analyses identify host factors influencing human gut microbiome composition.
Nature Genetics, 53, 156–165.
https://www.nature.com/articles/s41588-020-00763-1Zmora N., et al. (2018).
Personalized gut mucosal colonization resistance to empiric probiotics.
Cell, 174(6), 1388–1405.
https://www.cell.com/cell/fulltext/S0092-8674(18)31108-5Zhernakova A., et al. (2016).
Population-based metagenomics analysis reveals markers for gut microbiome composition.
Science, 352(6285), 565–569.
https://www.science.org/doi/10.1126/science.aad3369Rothschild D., et al. (2018).
Environment dominates over host genetics in shaping human gut microbiota.
Nature, 555, 210–215.
https://www.nature.com/articles/nature25973Wang J., Thingholm L. B., et al. (2016).
Genome-wide association analysis identifies variation in vitamin D receptor and other host factors influencing gut microbiota.
Nature Genetics, 48, 1396–1406.
https://www.nature.com/articles/ng.3695