Чому організм по-різному переносить зміну сезонів?

Одна й та сама осінь — різне самопочуття

Зі зміною сезону одні люди майже не помічають різниці: продовжують прокидатися у звичний час, зберігають енергію та швидко адаптуються до холоду або спеки. Інші вже з першими похмурими днями відчувають сонливість, зниження концентрації, зміни настрою, постійний холод або потребу довше відновлюватися після звичних навантажень.

Навесні ситуація теж може відрізнятися. Хтось відчуває приплив енергії, тоді як іншій людині складніше перебудувати режим сну, адаптуватися до раннього світанку або різких коливань температури. Такі реакції часто пояснюють погодою, нестачею сонця чи «сезонною втомою». Усе це має значення, проте організм реагує не лише на температуру повітря.

Зміна сезону одночасно впливає на тривалість світлового дня, циркадні ритми, терморегуляцію, рівень фізичної активності та доступність ультрафіолетового випромінювання для синтезу вітаміну D. Те, наскільки швидко ці системи перебудовуються, частково залежить від індивідуальних генетичних особливостей.

Після цієї статті стане зрозуміло, чому одна людина легко входить у новий сезон, а іншій потрібно кілька тижнів для адаптації, та яку роль у цьому можуть відігравати гени. 

Зміна сезону — це не лише інша погода

Організм не сприймає осінь, зиму, весну чи літо як окрему дату в календарі. Для нього сезонна зміна — це комплекс сигналів із навколишнього середовища. Найважливішими серед них є кількість денного світла, час світанку й заходу сонця, температура, вологість, рівень фізичної активності та зміни у звичному режимі дня.

Світло допомагає синхронізувати внутрішній біологічний годинник. Коли восени день скорочується, а вранці довше залишається темно, організму потрібно перебудувати добові ритми сну, бадьорості, температури тіла та гормональної активності. Навесні відбувається зворотний процес: світловий день швидко збільшується, і внутрішні ритми знову мають адаптуватися.

Температура створює інше навантаження. У холодну пору організм активніше зберігає тепло, змінює кровообіг у шкірі та регулює вироблення тепла. У спеку, навпаки, зростає потреба у відведенні тепла через потовиділення та розширення судин шкіри. Наукові огляди показують, що здатність до теплової адаптації суттєво відрізняється між людьми та залежить не тільки від тренованості, а й від віку, будови тіла, стану здоров’я й вроджених фізіологічних особливостей.

Саме тому зміна сезону може проявлятися не одним симптомом, а цілою комбінацією змін:

Чому це важливо знати?

Людина може сприймати сезонне зниження енергії як ознаку слабкої дисципліни або нестачі мотивації. Насправді організму іноді потрібен час, щоб синхронізувати внутрішні процеси з новими умовами.

У статтях про Чому організм по-різному реагує на недосипання: генетика відновлення після нестачі сну та Чому одні мерзнуть постійно, а інші — ні: генетика терморегуляції ми вже розглядали, що сон, температура тіла й рівень бадьорості не працюють окремо. Вони є частинами однієї системи адаптації. Під час зміни сезону ця система одночасно отримує кілька нових сигналів, тому реакція може бути помітнішою.

Розуміння власних особливостей допомагає не вимагати від організму миттєвої перебудови. Комусь достатньо кількох днів, щоб адаптуватися до коротшого дня або холоднішої погоди. Іншій людині може знадобитися поступова зміна режиму сну, більше ранкового світла, інший графік навантажень або контроль факторів, що впливають на рівень вітаміну D.

Генетика сезонної адаптації

Схильність до певної реакції на зміну сезону не визначається одним геном. У цьому процесі взаємодіють циркадні ритми, температурна чутливість, енергетичний обмін і метаболізм вітаміну D.

CLOCK — перебудова внутрішнього годинника

Ген CLOCK є одним із центральних компонентів циркадної системи. Він бере участь у координації сну, неспання, температури тіла, обміну речовин і гормональних процесів відповідно до часу доби.

Коли восени світловий день скорочується, а навесні швидко збільшується, внутрішній годинник має синхронізуватися з новим режимом освітлення. Особливості роботи циркадних генів можуть впливати на те, наскільки легко відбувається така перебудова.

Це може проявлятися через:

• складніше ранкове пробудження в темну пору року;

• зниження бадьорості у другій половині дня;

• потребу в більш стабільному режимі;

• чутливість до різких змін часу сходу й заходу сонця.

PER2 — стабільність добового ритму

Ген PER2 допомагає підтримувати приблизно 24-годинний цикл внутрішнього годинника. Його активність змінюється протягом доби та бере участь у синхронізації сну, рівня активності й інших фізіологічних процесів.

Під час сезонної зміни освітлення стабільність цієї системи особливо важлива. Якщо внутрішній ритм повільніше адаптується до нових умов, людина може довше відчувати сонливість, складніше концентруватися вранці або помічати зміщення звичного часу засинання.

PER2 не є «геном сезонної втоми». Він лише є частиною механізму, який допомагає організму співвідносити внутрішній час із зовнішнім світловим циклом.

TRPM8 — чому холод відчувається по-різному

Ген TRPM8 кодує рецептор, чутливий до зниження температури. Він розташований у сенсорних нервових закінченнях і допомагає організму розпізнавати холодовий сигнал.

Особливості цього гена можуть впливати на:

• поріг сприйняття холоду;

• швидкість появи відчуття дискомфорту;

• індивідуальну реакцію на різке похолодання;

• потребу у швидшому зігріванні після перебування надворі.

Це не означає, що TRPM8 повністю визначає, хто мерзне сильніше. На температурну реакцію також впливають кровообіг, м’язова маса, кількість підшкірної жирової тканини, фізична активність, сон і загальний стан організму.

CYP2R1 — сезон і рівень вітаміну D

Кількість ультрафіолетового випромінювання змінюється протягом року. Особливо помітно це у країнах із вираженою сезонністю, де восени та взимку можливість синтезу вітаміну D у шкірі знижується.

Ген CYP2R1 кодує один із основних ферментів, який перетворює вітамін D у печінці на 25-гідроксивітамін D — форму, рівень якої зазвичай оцінюють у крові. Варіанти CYP2R1 часто пов’язують з індивідуальними відмінностями рівня 25(OH)D.

Сезонний рівень вітаміну D залежить не лише від гена. Важливими залишаються:

• широта проживання;

• час, проведений на відкритому повітрі;

• одяг і використання сонцезахисних засобів;

• харчування;

• стан шкіри;

• індивідуальний метаболізм.

Систематичний огляд взаємодії генетики та сонячного впливу показує, що сезон і спадкові особливості можуть разом впливати на статус вітаміну D, хоча точний внесок кожного фактора потребує подальших досліджень.

Чому одна людина адаптується швидше?

Переносимість зміни сезону формується на перетині кількох процесів. Людина може мати стабільний циркадний ритм, але бути дуже чутливою до холоду. Інша легко адаптується до температури, проте гостро реагує на скорочення світлового дня. Третя майже не помічає змін у сні, але має виражені сезонні коливання рівня енергії.

Наведені прояви не можна використовувати для самодіагностики. Постійна виражена втома, стійке погіршення настрою, значні порушення сну або інші нові симптоми потребують обговорення з лікарем, оскільки сезон може лише збігатися з їх появою, а не бути основною причиною.

Чому універсальні сезонні поради працюють не для всіх?

Під час осінньої чи весняної перебудови часто радять більше гуляти, раніше лягати спати, приймати вітамін D або просто «дати організму звикнути». Частина цих рекомендацій справді може бути корисною, але однакова стратегія не завжди відповідає потребам різних людей.

Якщо основною складністю є зміщення циркадного ритму, важливим може бути стабільний час пробудження та достатня кількість світла в першій половині дня. Якщо людина гостро реагує на похолодання, більше значення матимуть поступова температурна адаптація, рух і правильно підібраний одяг. Якщо є ризик недостатнього рівня вітаміну D, генетичний результат не замінює лабораторного аналізу 25(OH)D та рекомендацій лікаря.

Що показує ДНК-тест Humess у цьому контексті?

ДНК-тест Humess не прогнозує сезонне погіршення самопочуття та не визначає, у яку пору року людина почуватиметься краще. Він допомагає оцінити вроджені особливості систем, які беруть участь у сезонній адаптації.

Humess використовує полігенний підхід і розглядає генетичні результати у взаємозв’язку з режимом сну, рівнем фізичної активності, харчуванням, стресом і лабораторними показниками. Генетичний тест здається один раз, але стратегія підтримки здоров’я формується під час персоналізованої інтерпретації та може змінюватися разом зі способом життя.

Підсумок

Зміна сезону впливає не лише на погоду за вікном. Разом із температурою змінюються світловий день, циркадні сигнали, звичний рівень активності та умови для синтезу вітаміну D. Саме тому організму іноді потрібен час, щоб перебудувати сон, терморегуляцію та енергетичний режим.

Гени CLOCK, PER2, TRPM8 і CYP2R1 допомагають пояснити частину індивідуальних відмінностей у цій адаптації. Вони не визначають самопочуття наперед і не є поясненням будь-якої сезонної втоми. Їхній вплив проявляється лише у взаємодії зі світлом, температурою, режимом дня, фізичною активністю, харчуванням і станом здоров’я.

Залиште заявку на сайті Humess, щоб пройти ДНК-тестування та отримати персональну інтерпретацію особливостей циркадних ритмів, терморегуляції, обміну вітаміну D й енергетичної адаптації. Це допоможе краще зрозуміти, які зміни режиму можуть підтримувати саме Ваш організм у різні пори року.

Використана література

1. Lane J. M., Qian J., Mignot E., Redline S., Scheer F. A. J. L., Saxena R. (2023).
   Genetics of circadian rhythms and sleep in human health and disease.
   Nature Reviews Genetics, 24, 4–20.
   https://doi.org/10.1038/s41576-022-00519-z
   Сучасний огляд генетики циркадних ритмів, сну та взаємодії внутрішнього годинника з навколишнім середовищем.

2. Brown H. A. et al. (2022).
   Seasonal Heat Acclimatisation in Healthy Adults: A Systematic Review.
   Sports Medicine, 52, 2111–2128.
   https://doi.org/10.1007/s40279-022-01677-0
   Систематичний огляд сезонної теплової адаптації та індивідуальних відмінностей фізіологічної відповіді.

3. Cramer M. N., Gagnon D., Laitano O., Crandall C. G. (2022).
   Human temperature regulation under heat stress in health, disease, and injury.
   Physiological Reviews, 102, 1907–1989.
   https://doi.org/10.1152/physrev.00047.2021
   Детальний огляд терморегуляції та факторів, які пояснюють різну переносимість температурного навантаження.

4. Shraim R. et al. (2022).
   Gene–Environment Interactions in Vitamin D Status and Sun Exposure: A Systematic Review with Recommendations for Future Research.
   Nutrients, 14, 2735.
   https://doi.org/10.3390/nu14132735
   Огляд взаємодії генетичних особливостей, сонячного впливу, сезону та рівня вітаміну D.

5. Saponaro F., Saba A., Zucchi R. (2020).
   An Update on Vitamin D Metabolism.
   International Journal of Molecular Sciences, 21, 6573.
   https://doi.org/10.3390/ijms21186573
   Огляд метаболізму вітаміну D та ролі CYP2R1 у формуванні 25(OH)D.

6. Alonso N. et al. (2021).
   Association between Polymorphisms in Vitamin D Pathway-Related Genes, Vitamin D Status, Muscle Mass and Function: A Systematic Review.
   Nutrients, 13, 3109.
   https://doi.org/10.3390/nu13093109
   Систематичний огляд варіантів CYP2R1 та інших генів шляху вітаміну D.

7. Bikle D., Christakos S. (2020).
   New aspects of vitamin D metabolism and action — addressing the skin as source and target.
   Nature Reviews Endocrinology, 16, 234–252.
   https://doi.org/10.1038/s41574-019-0312-5
   Огляд синтезу, перетворення та біологічної дії вітаміну D.