Ви напевно зустрічали таку ситуацію: в одному офісі хтось сидить у футболці навіть взимку, а поруч людина постійно мерзне — теплий светр, чай і все одно холодно.
Або двоє людей гуляють на вулиці за однакової температури: для одного це комфортна погода, а інший швидко замерзає, мерзнуть руки, ноги, з’являється дискомфорт і втома. Часто це пояснюють “поганим кровообігом”, низьким тиском чи просто звичкою.
Але реакція організму на холод — це значно складніший процес.
На неї можуть впливати особливості вироблення тепла, ефективність енергетичного обміну, локальна активація гормонів щитоподібної залози, реакція судин на холод та здатність організму швидко адаптуватися до зміни температури.
Саме тому одна людина швидко зігрівається, а інша — мерзне навіть у комфортних умовах.
Чому це не просто “чутливість до холоду”?
Терморегуляція — це одна з ключових систем підтримки стабільності організму.
Щосекунди тіло регулює:
вироблення тепла;
збереження енергії;
реакцію судин на холод;
витрати калорій;
адаптацію до температури середовища.
Для когось холод — лише короткочасний дискомфорт.
Для іншого — фактор, який швидко впливає на самопочуття:
з’являється втома;
падає рівень енергії;
мерзнуть руки та ноги;
складніше підтримувати комфортну температуру тіла.
Це не означає, що причина завжди в генетиці.
Але індивідуальні генетичні особливості можуть пояснювати, чому однакові умови відчуваються по-різному.
Що показує ДНК-тест Humess?
У Humess реакція на холод оцінюється комплексно.
ДНК-аналіз допомагає зрозуміти:
Напрям аналізу | Що це означає? |
|---|---|
Вироблення тепла | наскільки активно організм запускає термогенез |
Енергетичний обмін | як швидко тіло використовує енергію для зігрівання |
Реакція на холод | індивідуальна адаптація до низьких температур |
Судинна відповідь | як організм перерозподіляє тепло |
Гормональна підтримка | роль локальної регуляції щитоподібної системи |
Це дозволяє краще зрозуміти, чому двоє людей можуть по-різному переносити однакову температуру.
Приклади генів
UCP1 — “внутрішнє опалення” організму
Ген UCP1 бере участь у роботі бурої жирової тканини — системи, яка допомагає організму виробляти тепло.
Саме ця система активніше працює під час холоду.
Практичні наслідки:
деякі генетичні варіанти можуть бути пов’язані з:
слабшим виробленням тепла;
більшою чутливістю до холоду;
складнішою адаптацією до низьких температур.
ADRB2 та ADRB3 — реакція на холод
Гени ADRB2 та ADRB3 допомагають організму мобілізувати енергію у відповідь на холод.
Вони можуть впливати на:
швидкість зігрівання;
використання жирових запасів для вироблення тепла;
інтенсивність адаптації.
Практичні наслідки:
у частини людей тіло швидше реагує на холод, а в інших цей механізм менш активний.
PPARGC1A (PGC-1α) — енергетична адаптація
Ген PPARGC1A бере участь у регуляції енергетичного обміну.
Він допомагає організму:
адаптуватися до навантаження;
підтримувати рівень енергії;
ефективніше виробляти тепло.
Саме тому реакція на холод часто пов’язана не лише з температурою, а й із загальною регуляцією енергії.
DIO2 — локальна активація гормонів щитоподібної залози
Ген DIO2 бере участь у локальній активації гормонів щитоподібної залози, які впливають на вироблення тепла.
Практичні наслідки:
деякі люди можуть:
сильніше реагувати на холод;
повільніше зігріватися;
гостріше відчувати зміну температури.
Це не означає проблему зі щитоподібною залозою.
Але може пояснювати індивідуальні особливості терморегуляції.
UCP2 та UCP3 — ефективність використання енергії
Гени UCP2 та UCP3 пов’язані з ефективністю енергетичного обміну.
Вони можуть впливати на:
витрати енергії;
підтримку температури;
реакцію організму в холодному середовищі.
LEPR — енергетичний баланс
Ген LEPR бере участь у регуляції енергетичного балансу.
Коли організм має менше доступної енергії, підтримувати тепло може бути складніше.
Саме тому реакція на холод іноді пов’язана також із:
апетитом;
енергетичним балансом;
особливостями регуляції ваги.
Чому стандартні поради не працюють?
Поради: “одягайся тепліше”; “це просто низький тиск”; “усі мерзнуть взимку” — не пояснюють, чому двоє людей у тих самих умовах можуть почуватися зовсім по-різному.
Для когось холод — незначний дискомфорт.
Для іншого — постійна проблема, яка впливає на енергію, настрій та самопочуття.
Саме тому універсальні рекомендації працюють не однаково.
Підхід Humess
У Humess ми не дивимось на реакцію на холод як на “звичку”.
Ми аналізуємо:
вироблення тепла;
енергетичний обмін;
адаптацію до температури;
судинну реакцію;
особливості терморегуляції.
Один ген — ще не відповідь.
Саме тому Humess використовує полігенний підхід, щоб оцінити, як комбінація генетичних варіантів може впливати на реакцію організму на холод.
Генетичний тест здається один раз. Але стратегія формується під час консультації.
Підсумок
Терморегуляція — це не лише температура на вулиці.
Саме тому одна людина мерзне постійно, а інша — почувається комфортно навіть у прохолоді.
Розуміння власних генетичних особливостей дозволяє перейти від універсальних пояснень до персоналізованого розуміння того, як саме працює Ваш організм.
Залиште заявку на сайті Humess, щоб дізнатися, які генетичні фактори можуть впливати на Вашу реакцію на холод, рівень енергії та адаптацію до температури — і отримати персоналізовану інтерпретацію Ваших генетичних особливостей.
Використана література
Sentis S. C., Gallego-Escuredo J. M., Villarroya J., Villarroya F. (2021).
Thyroid Hormones in the Regulation of Brown Adipose Tissue Thermogenesis.
Frontiers in Endocrinology.
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7983518/
(про DIO2, локальну активацію гормонів щитоподібної залози, UCP1 та вироблення тепла)Huo C., et al. (2022).
Effect of Acute Cold Exposure on Energy Metabolism and Brown Adipose Tissue Activity in Humans.
Frontiers in Physiology.
https://www.frontiersin.org/journals/physiology/articles/10.3389/fphys.2022.917084/full
(про реакцію організму на холод, brown fat activation та витрати енергії)Rial-Pensado E., et al. (2022).
Temperature Modulates Systemic and Central Actions of Thyroid Hormones on Energy Balance and Thermogenesis.
Frontiers in Physiology.
https://www.frontiersin.org/journals/physiology/articles/10.3389/fphys.2022.1017381/full
(про терморегуляцію, енергетичний обмін та роль гормонів щитоподібної залози)Sabatino L., et al. (2025).
Thyroid Hormones and Metabolism Regulation.
Biomolecules.
https://www.mdpi.com/2218-273X/15/3/361
(про DIO2, локальне утворення T3 та регуляцію тепловироблення)Sun L., et al. (2020).
A Feedforward Loop within the Thyroid–Brown Fat Axis Facilitates Thermoregulation.
Scientific Reports (Nature).
https://www.nature.com/articles/s41598-020-66697-0
(про зв’язок щитоподібної системи, cold exposure та heat production)PAVmed Inc. (Industry reference)
https://www.pavmed.com/
(про персоналізовану профілактику та precision health)