Вітамін D часто асоціюють із сонцем, прогулянками на вулиці або харчуванням. Здається логічним: більше сонця — вищий рівень вітаміну D. Але на практиці все складніше.
Одні люди навіть після літа або регулярного прийому добавок мають низький рівень вітаміну D, тоді як інші підтримують нормальні показники значно легше. Для когось достатньо кількох тижнів на сонці, а хтось роками стикається з дефіцитом. Це не завжди питання способу життя. Значення має і те, як саме організм синтезує, транспортує, активує та використовує вітамін D. Саме тому однакові рекомендації працюють не для всіх.
Чому це не лише сонце і харчування?
Вітамін D проходить кілька етапів, перш ніж починає працювати в організмі.
Спочатку його попередники синтезуються у шкірі під впливом ультрафіолету. Потім він проходить перетворення у печінці та нирках, стає біологічно активним і лише після цього взаємодіє з рецепторами клітин.
На кожному етапі є генетичні особливості. Саме вони можуть впливати на: рівень вітаміну D навіть при однаковому сонячному впливі; реакцію організму на добавки; ризик дефіциту; ефективність використання вітаміну D клітинами.
Що показує ДНК-тест Humess?
У Humess вітамін D розглядається не лише як показник аналізу, а як система генетичних процесів.
ДНК-аналіз допомагає оцінити:
Напрям аналізу | Що це означає? |
|---|---|
Синтез вітаміну D | як організм утворює попередники під впливом сонця |
Транспорт | як вітамін D переноситься у крові |
Активація | як формується біологічно активна форма |
Чутливість рецепторів | наскільки ефективно клітини реагують на сигнал |
Ризик дефіциту | індивідуальна генетична схильність |
Це дозволяє зрозуміти, чому навіть при схожому способі життя результати можуть бути різними.
Приклади генів
VDR — рецептор вітаміну D
Ген VDR (Vitamin D Receptor) визначає, наскільки ефективно клітини реагують на вітамін D.
Фактично саме через цей рецептор організм “зчитує” сигнал.
Вітамін D бере участь у:
підтримці імунної відповіді;
здоров’ї кісткової системи;
роботі м’язів;
регуляції енергії;
підтримці нервової системи.
Вплив варіацій:
у частини людей рецепторна чутливість може бути нижчою.
Практичні наслідки:
різна реакція на однаковий рівень вітаміну D;
індивідуальна ефективність добавок;
відмінності у самопочутті навіть при схожих аналізах.
GC (DBP) — транспорт вітаміну D
Ген GC кодує білок-транспортер (Vitamin D Binding Protein), який переносить вітамін D у крові.
Вплив варіацій:
генетичні особливості можуть впливати на кількість доступного для організму вітаміну D.
Практичні наслідки:
різний ризик дефіциту;
індивідуальні відмінності у лабораторних показниках;
різна відповідь на добавки.
CYP2R1 — перше перетворення у печінці
Ген CYP2R1 бере участь у перетворенні вітаміну D у форму, яка далі використовується організмом.
Практичні наслідки:
різна ефективність засвоєння;
схильність до нижчого рівня вітаміну D;
відмінності у відповіді на однакові дози добавок.
CYP27B1 — активація вітаміну D
Ген CYP27B1 бере участь у формуванні біологічно активної форми вітаміну D.
Саме активна форма взаємодіє з клітинами.
Практичні наслідки:
різна ефективність використання вітаміну D;
індивідуальні відмінності у реакції організму.
DHCR7 / NADSYN1 — синтез попередників
Гени DHCR7/NADSYN1 впливають на синтез попередників вітаміну D у шкірі.
Практичні наслідки:
різна реакція на сонячний вплив;
схильність до нижчого рівня навіть при достатньому перебуванні на сонці;
індивідуальна потреба в додатковій підтримці.
Чому стандартні поради не працюють?
Поради:“просто більше бувати на сонці”; “приймай стандартну дозу вітаміну D”; “їж більше риби” — не враховують генетичні особливості.
Для однієї людини сонячного впливу може бути достатньо. Для іншої — навіть при однаковому способі життя ризик дефіциту залишатиметься вищим.
Саме тому: одна людина легко підтримує нормальний рівень; інша постійно стикається з дефіцитом; третя по-різному реагує на добавки.
Це не означає, що спосіб життя не має значення. Але універсальні рекомендації не завжди враховують індивідуальні особливості організму.
Підхід Humess
У Humess ми аналізуємо:
ризик дефіциту;
особливості синтезу;
транспорт у крові;
ефективність активації;
чутливість рецепторів.
Один ген — ще не відповідь. Саме тому Humess використовує підхід полігенного аналізу, щоб оцінити, як комбінація генетичних варіантів може впливати на індивідуальні особливості рівня вітаміну D.
Генетичний тест здається один раз. Але стратегія формується під час консультації.
Підсумок
Вітамін D — це не лише сонце чи харчування.
На його рівень можуть впливати: особливості синтезу; транспорт у крові; активація; реакція клітин; генетична схильність до дефіциту.
Саме тому однакові рекомендації можуть працювати по-різному.
Розуміння власних генетичних особливостей дозволяє перейти від універсальних порад до більш персоналізованого підходу, адаптованого саме до Вашого організму.
Залиште заявку на сайті Humess, щоб дізнатися, як саме Ваш організм синтезує, використовує та реагує на вітамін D — і отримати персоналізовану інтерпретацію Ваших генетичних особливостей.
Використана література
Amrein K., Scherkl M., Hoffmann M., et al. (2020).
Vitamin D Deficiency 2.0: An Update on the Current Status Worldwide.
European Journal of Clinical Nutrition.
https://www.nature.com/articles/s41430-020-0558-y
(про дефіцит вітаміну D, фактори ризику та індивідуальні особливості)Jiang X., O’Reilly P. F., Aschard H., et al. (2020).
Genome-Wide Association Study in 417,580 Individuals Identifies Multiple Loci Associated with Vitamin D Levels.
Nature Communications.
https://www.nature.com/articles/s41467-020-15421-7
(про генетичні варіанти GC, CYP2R1, DHCR7/NADSYN1, VDR та ризик дефіциту вітаміну D)Amrein K., Scherkl M., Hoffmann M., et al. (2020).
Vitamin D Deficiency 2.0: An Update on the Current Status Worldwide.
European Journal of Clinical Nutrition.
https://www.nature.com/articles/s41430-020-0558-y
(про дефіцит вітаміну D, фактори ризику та причини різної відповіді організму)Saponaro F., Saba A., Zucchi R. (2020).
An Update on Vitamin D Metabolism.
International Journal of Molecular Sciences, 21(18), 6573.
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7554947/Manco L., Oliveira M., et al. (2025).
Global Genetic Variation in Circulating 25-Hydroxyvitamin D: A Systematic Review of GWAS Evidence Across Different Ancestral Groups.
Nutrients, 18(13).
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC13363548/Comino I., Navas-Carretero S., et al. (2025).
Genetic Variants Influencing Individual Vitamin D Status.
Nutrients, 17(16), 2673.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/40871701/